В Тарбену ми рушили лише тому…
Posted on Сентябрь 29th, 2008 | by admin |В Тарбену ми рушили лише тому, що я в путівнику вичитала, що там є знаменитий ресторанчик, який спеціалізується з дичини, який ми так і не знайшли і поїздка наша була толком не запланірованна, по кільки ми перебували у 20 — та км від Тарбени, ми все-таки вирішили зазирнути. Добиралися по серпентінам, я взагалі спокійно переношу поїздки на автобусі і на машині, але тут мені довелося то голову між коленкамі зажімать, то ніс у віконце висовивать, що-б глотнуть свіжого повітря. Чоловік кілька разів пропонував зупиниться, але я природно в упор наполягала тиснути на газ. Добиралися ми довго, на 20 км пішло близько 40 хв. Приїхали ми в Пообіднє час в неділю і в самому містечку, що толком містом не назвеш, зустріли лише кілька людей, про яких туристах там можна ще говорити, пару дедуль винесли свої стульчікі на вулицю, що-б обговорити останні новини.
Ми толком і не знали куди йти, по дорозі зустріли кота, ну такого манірно. 
Вперше я побачила як ростуть артишоку. А на всіх дверях та вікнах висіли шторки у вигляді ланцюгів, значення цього я правда так і не витлумачили. А потім як-то вийшли на міндальние плантації, а навколо така тиша, що її в кулачки можна було затиснути і з собою увезті.
You must be logged in to post a comment.